Не читати далі тим, хто говорить: "Вона ж твоя мама і ти мусиш поступатись. Це ж мама - як інакше?"
Нічого не мушу робити через силу. Тоді, коли потребую допомоги і тоді, коли просто живу. Щиро дякую
Школа личной психологии. Новый уровень!
Психолог Наталия Холоденко
за певні знання - вони дали мені можливість не скотитись в прірву звинувачень і дали можливість існування на одній територіі. Питання батьки та діти - вічне. Правильної відповіді не існує. "Колись ти була такою гарною дівчинкою. Слухняною", - каже мені мама. Але дівчинка виросла.
ОСЬ МОЇ ТОП-5 ВИСНОВКІВ ЩОДО СТОСУНКІВ З МАМОЮ:
1. Мама має право жити так, як хоче. Так. Це важко було зрозуміти спочатку. Я не розуміла, чому в 64 роки не подорожувати країнами, не ходити до театрів, не читати книги, не дивитись фільми. Я засуджувала її за це. За те, що вона просто не хоче розвитку та нормального життя.
2. Я доросла жінка і я маю свої бачення на світ і свої бажання. Вибудовувати стосунки з мамою ДОРОСЛА-ДОРОСЛА. Так легко з мамою впадати в стан ДИТИНА. Приємно, коли дбають про тебе, коли виірішують якісь питання, але потім починається втручання в твій простір і дуже важко з того вийти.
3. Я не ХОРОША і не ПОГАНА - я різна. Дайте мені право на ПОМИЛКУ.
4. Говорити. Про свої бажання, про свій страх, про неприпустиму поведінку. Якщо мама не чує - повторити. Декілька разів. Хай це будуть банальні речі, але якщо вони мені необхідні - я це хочу. Так було з тим, що я хочу їсти з виделкою та ножем вдома. Для мами це було про "випендріваніе" ))
5. Якщо є можливість - не потрібно жити з батьками. НІКОЛИ після 18 років. Так, мої любі! Як би гостро не стояла проблема з житлом - просто потрібно жити окремо. Говорити в 40 років : "Яка чудова моя мама!" (гірший варіант - просто сварити її) і кожного дня снідати з нею - це не дуже норм. Як по мені ))
Мама почала сприймати моє бажання малювати, читати книги та просто бажання закрити свою кімнату на ключ. Вже не так прискипливо аналізує моє харчування (ну не їм я борщ на сніданок 
) і бажання випити каву в кав'ярні.
) і бажання випити каву в кав'ярні.Чи люблю я маму? Так. Чи любить вона мене? Так. Але от любов у неї своя, інакша. І це просто теж тре навчитись приймати.
Комментарии
Отправить комментарий