Вже майже 5 місяців я пенсіонер. Сприйняти це нормально - було важко. Але.. потім мені сподобались плюси: безкоштовний проїзд та деякі пільги.9 листопада пільговий проїзд - зупинився. Я не встигла оформити картку киянина.
Все почалось якось в один день. Намагаюсь пройти 9 листопада в метро по посвідченню і .. мене вже не пустили.
Швидко оговтавшись пішла в соціальну службу подавати документи.
Подання документів на карту киянина
Для карти киянина потрібно:
1. Оригінал паспорта + 2 його копії.
2. Оригінал інд. коду + 2 копії.
3. Оригінал пенсійного посвідчення + 2 його копії
4. Оригінал + 1 копія будь-якого документу, котрий надає пільгу (ветеран праці, інвалід тощо).
Цей перелік я побачила в своєму Пенсійному фонді, де я замінила 11 листопада своє тимчасове пенсійне посвідчення на постійне.
Я вмію читати по стінам, але це не вміють роботи переважна частина пенсіонерів.
Управління праці та соціального захисту населення - приймає документи та видає карту киянина
Працює цей чарівний орган на прийння документів по певному розкладу. Дізнатись його потрібно завчасно.
Завчасно рекомендую зробити і копії документів. За свій власний рахунок. Це мене теж обурило. Для пенсіонера, котрий рахує копійчину, витрати 10 грн. на папірці - це прикрість.
Прийшла я сюди в 13:40 .. так, за 20 хв. до закінчення обіду. Щось таки відчувала ) Приймали документи в трьох кабінетах: два на першому поверсі (для тих, хто не може піднятись) і один - на другому.
Соцзахист Дніпровського району м. Києва розташований в приміщенні дитячого садочка. Ну.. ми забули про постанови, котрі змушуюють такі установи звільнити приміщення для дітей.
Вузенькі коридори, маленькі кімнати, черги і .. майже відсутні стільці. Зате.. стоїть фортепіано на другому поверсі. Для чого?
Я зайняла чергу на другому поверсі. Сісти не було куди, а нога так почала нити, що хотілось.. вити. Я всілась.. на стіл. За чергою я була десь.. 15. Прийти іншим разом - вже не могла. Вирішила чекати. Втикнула навушники з музикою і почала читати.
Тут з"явились вони. Повєлітєльніци всіх держ. служб. Мережевні колготки, шпіляки і .. незадоволене обличчя. "Всілись тут. Поводять себе, як вдома", - почула я повз улюблену музику. Обідня перерва добігала кінця, а баришні все дефілювали .. туди та сюди.
Бабці та дідусі чекали.
В 14:10 почався прийом. Десь в 15:00 я потрапила до кабінету. В ньому стояло три столи з компами.
- Дівоче прізвище матері?
- ??? (замість здрастє вимовила повєлітєльніца мережевних колготок. От блін, таки попала до неї). Сказала.
- Підпишіть тут і тут.
- А фоткать будуть на картку?
- Ні.. ми витягуємо фотографію з паспорту.
- Почекайте, а це ж догововір з Банком Хрещатик. А де мій примірник договору? Ця картка безкоштовна чи я маю щось сплачувати за її утримання?
- ??? (здивуватись прийшов час пані. Стільки питань пенсіонери не задають.. певно). Примірник договору можете отримати в будь-якому відділені банку Хрещатик. Картка безкоштовна. Підписуйте прошу.
- А я б хотіла почитати договір. Добре?
- Добре. Піду в туалет схожу, а то часу нема.
Читаю. Щось ще запитую і .. підписую.
Поки моя пані ходила по вбиранням вирішили запитати більш приязну її колегу.
- А скільки людей оформлює картку за день? Коли почалася навала людей?
- Ну.. десь приблизно 80 в день. На кожного співробітника. Люди почали приходити десь в середині жовтня.
Моя пані повернулась.
- Ось телефони. Подзвоніть через 10 днів. За цей час буде готова Ваша картка.
- А які пільги вона мені дає? Де я можу це почитати..
- ?? Ну.. в Інтернеті, або на стенді біля входу.
Закриваю двері і виходжу в коридор до пенсіонерів, що стали вже майже рідними за годину.
Пенсіонери не розуміють, для чого їм та картка, але .. оформлюють. Хай буде.
Цим куском пластику так важкувато користуватись нашим бабусям.
А я не розумію:
- чому банк "Хрещатик"?
- чому мене змушують отримувати цей додатковий пластик?
- скільки грошей забито на таких пільговиків в бюджеті міста?
Купа питать.. буду шукати відповідь.
Іва Репницька
Все почалось якось в один день. Намагаюсь пройти 9 листопада в метро по посвідченню і .. мене вже не пустили.
Швидко оговтавшись пішла в соціальну службу подавати документи.
Подання документів на карту киянина
Для карти киянина потрібно:
1. Оригінал паспорта + 2 його копії.
2. Оригінал інд. коду + 2 копії.
3. Оригінал пенсійного посвідчення + 2 його копії
4. Оригінал + 1 копія будь-якого документу, котрий надає пільгу (ветеран праці, інвалід тощо).
Цей перелік я побачила в своєму Пенсійному фонді, де я замінила 11 листопада своє тимчасове пенсійне посвідчення на постійне.
Я вмію читати по стінам, але це не вміють роботи переважна частина пенсіонерів.
Управління праці та соціального захисту населення - приймає документи та видає карту киянина
Працює цей чарівний орган на прийння документів по певному розкладу. Дізнатись його потрібно завчасно.
Завчасно рекомендую зробити і копії документів. За свій власний рахунок. Це мене теж обурило. Для пенсіонера, котрий рахує копійчину, витрати 10 грн. на папірці - це прикрість.
Прийшла я сюди в 13:40 .. так, за 20 хв. до закінчення обіду. Щось таки відчувала ) Приймали документи в трьох кабінетах: два на першому поверсі (для тих, хто не може піднятись) і один - на другому.
Соцзахист Дніпровського району м. Києва розташований в приміщенні дитячого садочка. Ну.. ми забули про постанови, котрі змушуюють такі установи звільнити приміщення для дітей.
Вузенькі коридори, маленькі кімнати, черги і .. майже відсутні стільці. Зате.. стоїть фортепіано на другому поверсі. Для чого?
Я зайняла чергу на другому поверсі. Сісти не було куди, а нога так почала нити, що хотілось.. вити. Я всілась.. на стіл. За чергою я була десь.. 15. Прийти іншим разом - вже не могла. Вирішила чекати. Втикнула навушники з музикою і почала читати.
Тут з"явились вони. Повєлітєльніци всіх держ. служб. Мережевні колготки, шпіляки і .. незадоволене обличчя. "Всілись тут. Поводять себе, як вдома", - почула я повз улюблену музику. Обідня перерва добігала кінця, а баришні все дефілювали .. туди та сюди.
Бабці та дідусі чекали.
В 14:10 почався прийом. Десь в 15:00 я потрапила до кабінету. В ньому стояло три столи з компами.
- Дівоче прізвище матері?
- ??? (замість здрастє вимовила повєлітєльніца мережевних колготок. От блін, таки попала до неї). Сказала.
- Підпишіть тут і тут.
- А фоткать будуть на картку?
- Ні.. ми витягуємо фотографію з паспорту.
- Почекайте, а це ж догововір з Банком Хрещатик. А де мій примірник договору? Ця картка безкоштовна чи я маю щось сплачувати за її утримання?
- ??? (здивуватись прийшов час пані. Стільки питань пенсіонери не задають.. певно). Примірник договору можете отримати в будь-якому відділені банку Хрещатик. Картка безкоштовна. Підписуйте прошу.
- А я б хотіла почитати договір. Добре?
- Добре. Піду в туалет схожу, а то часу нема.
Читаю. Щось ще запитую і .. підписую.
Поки моя пані ходила по вбиранням вирішили запитати більш приязну її колегу.
- А скільки людей оформлює картку за день? Коли почалася навала людей?
- Ну.. десь приблизно 80 в день. На кожного співробітника. Люди почали приходити десь в середині жовтня.
Моя пані повернулась.
- Ось телефони. Подзвоніть через 10 днів. За цей час буде готова Ваша картка.
- А які пільги вона мені дає? Де я можу це почитати..
- ?? Ну.. в Інтернеті, або на стенді біля входу.
Закриваю двері і виходжу в коридор до пенсіонерів, що стали вже майже рідними за годину.
Пенсіонери не розуміють, для чого їм та картка, але .. оформлюють. Хай буде.
Цим куском пластику так важкувато користуватись нашим бабусям.
А я не розумію:
- чому банк "Хрещатик"?
- чому мене змушують отримувати цей додатковий пластик?
- скільки грошей забито на таких пільговиків в бюджеті міста?
Купа питать.. буду шукати відповідь.
Іва Репницька
Комментарии
Отправить комментарий